Експериментальні методи дослідження роботи конструкцій широко використовуються при вирішенні різноманітних інженерних задач. Вони допомагають правильно спроєктувати, побудувати, експлуатувати конструкцію, в разі необхідності провести реконструкцію або посилення.

Гарантувати якість може саме ДСТУ: методи випробувань бетону прописані за ним. Роль експериментальних методів постійно зростає у зв’язку з необхідністю підвищення якості будівельних конструкцій, їх надійності і довговічності при одночасному зниженні вартості і матеріаломісткості.

Об’єктами дослідження можуть бути зразки:

• матеріалів;
• виробів;
• окремих вузлів;
• конструкцій;
• фрагментів будівель і споруд.

Випробування є засобом, який дає можливість отримати відомості про відповідність реальної конструкції її теоретичної моделі і при необхідності підтвердити або уточнити її розрахункові параметри.

По цілям дослідження випробування поділяють на:

— науково-дослідні, проведені для оцінки нових конструктивних рішень, дослідження властивостей нових конструкційних матеріалів, для перевірки нових методів розрахунку;

— експлуатаційні випробування конструкцій, наприклад з передбачуваною реконструкцією будівель;

— контрольно-приймальні випробування заводського виготовлення для оцінки відповідності конструкцій заданим параметрам;

— сертифікаційні випробування для перевірки продукції, діючим державним нормам.

За видами об’єкти для випробувань поділяють на:

— проводяться на об’єктах для з’ясування дійсної роботи конструкцій під дією навантаження;

— випробування з елементами на спеціальних стендах, які проводяться у випробувальних залах;

— випробування зразків виробів і матеріалів на відповідному обладнанні.

Випробування будівель дозволяють встановити фактичний їх напружено-деформований стан і несущість, особливості роботи кожного елемента або вузла окремо, характер руйнування об’єкта.

До всіх будівельних конструкцій і споруд пред’являються вимоги, викладені в будівельних нормах, технічних вимогах і стандартах.

РУЙНУЮЧИЙ МЕТОД

Руйнуючий метод може практикуватися з допомогою гідравлічного преса в лабораторії, або іншим способом: спеціальним приладом на подобі відколу.

Але взагалі є і проблеми, що стосуються різних методів. Міцність бетону обумовлюється різними факторами. Прикладами їх є:

• Статистика
• Технології,
• Методика.

Наприклад, неможливість точно взяти з конструкції частину бетону потрібної форми і ваги (статистика). Через нерівності на поверхні, неоднорідності матеріалу можуть бути серйозні похибки в результатах. Цей метод, тобто руйнівний, використовується не часто.

Технологічні фактори безпосередньо зв’язуються з якістю зразка і з його приготуванням. Грані потрібно, щоб були паралельними, рівними. Умови виготовлення  також мають значення, наприклад, лінзи води під великим наповнювачем, а також міра ущільнення.

Методика впливає з боку умов взаємодій зразків і преса, кількості вологи в бетоні, швидкості, з якою навантажується матеріал, розмірів зразка, особливостей преса.

Сила тертя між матеріалом і пресом під час дослідження буває різною, і на цей процес можна трохи вплинути, якщо застосувати мастильні матеріали.

Набагато практичнішими виявилися неруйнівні методи дослідження зразків бетону.

НЕРУЙНІВНІ МЕТОД

Цей метод може показувати не такі точні результати, проте завдяки йому не змінюється властивість бетонної конструкції та її характеристики залишаються тими ж.

Щоб бути точнішими, майстри використовують по кілька таких методів одразу.

Це можуть бути:

1.Сколювання бетонного ребра.

2.Відрив плюс сколювання,

3.Деформація пластичного характеру.

4.Пружний відскік,

5.Ударний імпульс,

6.Ультразвук.

7.Випробування бетону методом неруйнівного контролю.

Варто пам’ятати, що якісне обчислення залежить безпосередньо від якості обладнання, умінь співробітників лабораторії. Економія в  цій сфері загрожує недостовірністю.