Суміш із гравію, піску, і портландцементу сьогодні називають словом «бетон». Історія виникнення розповідає, що це тільки сьогодні. А спочатку бетоном називався будь-який матеріал будівничого призначення з в’язкими елементами, наприклад, глиною. В деякий сучасних видах бетону, наприклад, асфальтобетонне, нема води, но цей факт не заважає йому бути, все ж таки, бетоном.
Коли з’явився бетон вперше – історія замовчує. Відомо, що спочатку люди навчилися робити розчин із глини, із землею та камінням. Перші сліди бетону вказують на вік 6000 років у Месопотамії. Хімік Жозеф Давідовітс, француз, у свій час вважав, що єгипетські піраміди – це блоки, залиті із розчину на місці. Більше 5000 років пройшло з того моменту, коли піраміді будувались із блоків: глина і солома з вапняковим розчином із гіпсу чи просто вапняку. Точно відомо, що масово використовували бетон римляни, приблизно у 300 роках до н.е. Римський бетон став попередником сучасного бетону, тому що майстри стали вдосконалювати розчин і додавали для міцності продукти тваринного походження. Саме тому Пантеон та Колізей збереглися в гарному стані до наших часів.
Найпершим розчином, названий бетоном, вважається червоний вапняк природного походження, в суміш з гравієм. Берег Дунаю, селище Лапенський Вир (Югославія) – місце, де 5600 років тому було використано для бетонування підлоги в хатині ця речовина. Товщина слою була 25 см, вапняк доставлявся до місця будівництва за 400 км. Відповідно, будівники були прекрасно знайомі з технологією і властивостями бетону. Їм потрібен був лише цей вапняк, а не щось інше.
Що стосується Азії, то в цій частині світу з використанням бетону збудували Велику Китайську стіну, індійські храми.
Вапняк використовували не одразу. Але коли він з’явився у складі матеріалу, його якість характерно покращилась. Іноді багаті забудовники у бетонний розчин додавали жовтки птахів.
На африканському материку розчин створювали із глини.
На думку багатьох археологів, бетон зі складом різнопланового походження почали використовувати ще раніше, точно встановити дату не вдається.
В Київській Русі для розпису в розчин додавали яйця, щоб кінцева споруда не осипалась.
Сучасний бетон
Поява портландцементу (від назви острова Портланд, де і додавали камінь, схожий на сучасний цемент) заклало початок нової ери будівництва з бетоном. Сталося це у 1824 році завдяки Джозефу Аспдину (Англія). Цей матеріал виявився набагато міцнішим від попередні, при тому що, властивість з кожним днем лише зростає. У перші два тижні розчин твердіє і робиться міцнішим з кожним десятиріччям.
Розквіт і популярність цього матеріалу, по властивостям схожого на камінь, припадає на середину ХІХ століття. Коли винайшли машини, за допомогою яких легко посадити розчин, використання суміші ставало все ширше і ширше.
Історія бетону і залізобетону
Арматура, вперше використана у Британії Уілкінсоном в 1854 році, також дала нове життя, дозволила функціонувати залізобетону і дозволила будувати мости, будинки та інші складні конструкції. Наприклад, у 1889 році у Сан-Франциско збудували над озером Альворд перший міст із залізобетону. До речі, він ще досі стоїть.
А у 1891 році в Огайо, в Бельфонтейні, була збудована перша бетонна вулиця, яка також ще функціонує.
ХХ століття стало порогом, коли почали масово використовувати залізобетон в навантажених конструкціях. Це стало початком використання залізобетонних виробів у масовому порядку, особливо якщо частина споруди важлива.
Першою висотною спорудою із залізобетону став 15-типоверховий будинок з назвою «Інгаллс» у Цинциннаті в 1903 році. Наступним на черзі стали бетонні житла у Нью-Джерсі, які можна побачити і сьогодні. Проектантом став Томас Едісон.
Кольоровим бетоном займався Лінн Скофілд у 1915 році. Саме він першим почав використовувати спеціальні барвники та інші добавки для твердіння.
Першою громіздкою бетонною спорудою вважають дамбу Гувера в Неваді/Арізоні (1936 р.), річка Колорадо.
З 50-х років стрімко розвивалось застосування кольорового бетону з текстурою. А в наступні 20 років вчені розробили і запустили виробництво армуючого волокна.
Історія найпопулярнішого будівничого матеріалу захоплююча та унікальна. Описувати її можна дуже довго, но ми зупинились на самих знаменних етапах.